Інтерв'ю з Яніною Соколовою: говоримо про складну тему сексуальних домагань
Сексуальні домагання — достатньо табуйована в Україні тема. Проте замовчування не тільки не сприяє подоланню проблеми домагань, відсутність здорового суспільного обговорення призводить до серйозного погіршення ситуації. Саме тому у ході кампанії по створенню “Додатку для протидії сексуальному насиллю в збройних формуваннях” у співпраці з нашими партнерами Veteranius, ми прагнемо залучити до адекватного діалогу якомога більше лідерів думок та почути, що з цього приводу думають впливові жінки України. Тож першою гостею нашої серії інтерв’ю з відомими жінками стала Яніна Соколова — українська журналістка, громадська діячка та блогерка.
Як ви вважаєте, чому випадки сексуальних домагань досі доволі розповсюджені в суспільстві?
Суспільство, в якому ми зараз живемо можна назвати патріархальним з точки зору абсолютно різних професій, але матріархальним в родині. Така у нас різна країна, полярна. Але тим не менше, патріархальність українського суспільства, як відображення радянського наративу, безумовно, відкладає відбиток на те, чому нині ці прояви існують. Кволість українських жінок, які були виховані в родинах з пострадянським шлейфом цієї патріархальності — одна із причин, чому взагалі такі опції існують.
Що суспільство та держава можуть зробити для протидії цьому?
Дівчатам маленьким, дівчатам старшого віку слід пояснювати в родинах, що таке їхня гідність, що таке їхня незалежність і що таке їхнє право казати “ні”. От коли ми будемо в родинах цьому вчити, то потім, щоб не сталося в житті, з допомогою такого виховання мінімізується шанс постраждати від домагань.
Держава має ставити в пріоритет створення програм, в яких жінки будуть займати активну роль у суспільно-політичному житті, в культурному житті, у вищих ешелонах влади. Коли жінки, які тільки стають на шлях свого самоусвідомлення будуть бачити це, коли держава буде це культивувати, тоді створиться ідеологічний чіп, як у європейських країнах, як в Сполучених Штатах Америки, який мінімізує їхнє відчуття меншовартості, а відповідно, максимізує їхні реакції на прояв таких “натяків”, які мають назву насильство.
Чи зазнавали ви особисто сексуальних домагань?
Я не зустрічалася в житті з випадками сексуальних домагань, я зустрічалася в житті з натяками на це. Університет, професійне життя, оточення чоловіків, які були вищими за рангом на різних роботах.. Ще 10 років тому я з цим зустрічалася, але це все були натяки, які мною були відхилені на перших етапах, тому залишилися лише натяками. Я дівчина категорична і доволі агресивна до проявів харасменту, тому на пряму мене це ніколи не стосувалося і глибше натяків не заходило.
Щоб ви могли порадити жінкам та молодим дівчатам, які потерпають від проявів сексуальних домагань?
Що я пораджу дівчатам, жінкам? Я пораджу одне – пам’ятати, що вони є унікальні, що вони є особистостями, що вони мають гідність. Як тільки ти усвідомиш власну значимість для самого себе, для самої себе, як тільки ти почнеш себе любити і відчувати гідною, незалежно від того, що трапляється у твоєму житті, то ти ніколи не будеш миритися з насиллям і будеш відштовхувати його при перших проявах.
Як на вашу думку варто діяти, коли хтось агресивно перетинає твої особисті кордони?
Коли хтось агресивно переходить особисті кордони, ми маємо давати йому знати про це, не натяками, не віджартуваннями. Коли подібне трапляється, то частина жінок сприймає це як такий собі “флірт”, або як прояв симпатії до них і не думає про особисті кордони. Тому як тільки ми почнемо ці особисті кордони розставляти, я впевнена, що відбудеться мінімізація проявів такої агресії. Як це робити? Та просто спілкуватися на рівних. Я впевнена, в реальному житті кожен з нас знає, що таке особисті кордони, і співрозмовник, або людина, яка їх порушує, має бути апріорі відштовхнута. Категорично, не категорично, але без шансу зробити це з вами знову. Будьте сильними, будьте категоричними, і вмійте сказати “ні”. Тільки таким чином ви будете поважати себе, і вас, відповідно, будуть поважати інші, надто ті, хто ці кордони коли-небудь порушував. Як тільки більшість жінок будуть слідувати таким правилам, то і тих, хто буде зазіхати на їхні кордони стане набагато менше.
Що ви думаєте стосовно чат-боту для протидії сексуальному насиллю в ЗСУ, який ми розробляємо у співпраці з Veteranius?
Ініціатива чудова, підтримую цілковито. Наше виховання радянське і пострадянське влаштовано так, що про сексуальне насилля говорити соромно. Чат-бот який дозволить анонімно поділися пережитим – це шанс запобігти і допомогти.
Матеріал у межах проєкту «Додаток для протидії сексуальному насиллю»
